2 Грудня, 2022
Що відбувається, коли людина промовляє прокльони чи матюкається? Задумайтесь над цим…

Що відбувається, коли людина промовляє прокльони чи матюкається? Задумайтесь над цим…

Задумайтесь над цим…

„Благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають“ (Луки 6, 28).

„Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений“ (Матея 12,36-37).

Слово — це не будь-яка звукова енергія. Це символічна дійсність, яка несе сама в собі, об’єднує в собі, реальність, яка виражається. Слово, що промовляє Святе Ім’я Ісуса, приносить присутність Ісуса. Слово благословення, приносить із самим собою благословення. І слова прокляття, матюки, якими ми зловмисно проклинаємо, лаємо, — не є пустим звуком (flatus vocis), але мають свої жахливі наслідки.

Ніхто, абсолютно ніхто не повинен проклинати, матюкатися. Хто проклинає, матюкається, той стає інструментом диявола. А прокляття — це не говорити лише зле, або говорити про когось погано, що є гріхом; це засудити когось або щось до знищення. Прокляття, матюки є тяжким гріхом.

Проклинати, матюкатися — це так, якби плював вгору. Першим, хто страждає від цього зла, є той, хто це робить. Прокляття, матюки — це плід серця далекого від Бога. Немає ніякого виправдання для віруючої людини, навіть, якщо в світі є всі підстави для того, щоб вона могла проклинати.

Святий апостол Яків повчає у своєму листі:

„Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним… Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаємо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було. Хіба криниця з одного джерела б’є солодким і гірким? Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати“. (Якова 3, 6;9-12).

Тому справа є зрозумілою та простою. Як джерело не може дати прісну і солону воду водночас, так само віруюча людина, не може благословити Бог, а потім проклинати ближнього. Коли християнин має Бога у своїй душі та серці, він живиться Богом в Причасті та роздумує над Його Словом вночі і в день, неможливо, щоб з його уст виходили прокляття та матюки, тому що уста промовляють з повноти серця (Матея 12,34).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *